- вилічити
- I див. вилічувати I.
II див. вилічувати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вилічити — 1 дієслово доконаного виду підрахувати вилічити 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко … Орфографічний словник української мови
вилічений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити I. II а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилічити II … Український тлумачний словник
вилічувати — I ую, уєш, недок., ви/лічити, чу, чиш, док., перех. Рахуючи, встановлювати кількість кого , чого небудь; підраховувати. || Рахуючи, віддавати; відраховувати. || Вираховувати за що небудь певну суму грошей з платні. II ую, уєш, недок., ви/лічити,… … Український тлумачний словник
злічити — 1 дієслово доконаного виду порахувати злічити 2 дієслово доконаного виду вилікувати рідко … Орфографічний словник української мови
підраховувати — підрахувати (рахуючи, визначати кількість чогось, підсумовувати підрахунки), обчислювати, обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, облічувати, облічити, вираховувати, вирахувати, вилічувати, вилічити; прикидати, прикинути (перев.… … Словник синонімів української мови
рахувати — (називати числа в послідовному порядку; визначати кількість, суму), лічити, вилічувати, вилічити; перераховувати, перерахувати (установлювати кількість кого / чого н.) Пор. підраховувати … Словник синонімів української мови